Матеріал № 100158 | Політика
Чому дроні інциденти зруйнували більшість уряду в Латвії
Ретроспектива подій середини травня 2026 року: відставка латвійського уряду на тлі війни, що дедалі частіше сягала повітряного простору сусідів.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Як один політичний наслідок війни змінив уряд країни НАТО? Станом на 17 травня 2026 року це питання стосувалося Латвії: 14 травня прем’єр-міністерка Евіка Сіліня подала у відставку, а за день до цього втратила більшість у Сеймі через реакцію на заходження українських дронів у повітряний простір країни.
Причина кризи
За даними, наведеними пізніше, у березні та травні 2026 року кілька українських або імовірно українських військових дронів залетіли в повітряний простір країн Балтії та Фінляндії, перетнувши кордон з Росії. Це сталося під час українських далекобійних ударів по російських цілях у регіоні Балтійського моря, зокрема в межах кампанії проти нафтоекспортної інфраструктури, до якої входили повторні удари по портах Усть-Луга та Приморськ. У Латвії саме поводження з такими інцидентами стало приводом для втрати парламентської більшості.
Контекст на російському боці
У ті ж дні війна позначалася й на внутрішніх рішеннях у Росії. 12 травня президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські військові атакували кілька газових об’єктів в Оренбурзькій області. Наступного дня президент Росії Володимир Путін замінив губернаторів прикордонних Бєлгородської та Брянської областей: В’ячеслава Гладкова змінив армійський генерал Олександр Шуваєв, а Олександра Богомаза — колишній окупаційний посадовець Єгор Ковальчук. Заміни відбулися на тлі триваючих транскордонних атак.
Ще 12 травня Путін заявив, що Росія цього року розгорне нові ракети «Сармат» з ядерними боєголовками.
Що показують ці події разом
Ці повідомлення належать до різних країн, але мають спільний фон: наслідки війни виходили за межі безпосередньої лінії фронту. У Росії вони проявилися в кадрових рішеннях щодо прикордонних регіонів, у Латвії — у розпаді парламентської більшості та відставці голови уряду. Для латвійської політики повітряні інциденти стали питанням, довкола якого уряд утратив підтримку в Сеймі.
До 17 травня 2026 року відставка Сіліня була вже доконаним фактом, і саме вона демонструвала, наскільки чутливою для внутрішньої політики держав регіону стала тема безпеки повітряного простору.