Порядок Денний
Влада, рішення, державна політика | субота, 3 жовтня 2026 р.
Реклама

Матеріал № 100170 | Політика

Чому дрони над Латвією призвели до відставки уряду Силині

Як інциденти з безпілотниками в повітряному просторі Латвії коштували прем'єр-міністерці більшості в Сеймі та посади.

Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».

Що сталося з латвійським урядом після інцидентів із дронами, які залетіли з боку Росії? Станом на 17 травня 2026 року відповідь уже була очевидною: 14 травня прем'єр-міністерка Латвії Евіка Силиня подала у відставку, а за день до того втратила більшість у Сеймі. Причиною стало те, як уряд діяв щодо українських дронів, що вторглися в латвійський повітряний простір.

Що стояло за політичною кризою

Як повідомлялося, українські або імовірно українські військові дрони в березні та травні 2026 року потрапляли в повітряний простір країн НАТО на Балтиці, зокрема держав Балтії та Фінляндії. Вони перетинали кордон із Росії під час українських далекобійних атак. Ці атаки були частиною ширшої кампанії проти російської нафтової експортної інфраструктури, зокрема ударів по портах Усть-Луга і Приморськ.

Для Латвії це обернулося внутрішньополітичним наслідком: питання поводження з інцидентами стало приводом, після якого коаліція втратила підтримку в парламенті. Відставка настала через добу після втрати більшості.

Тло: війна та рішення в Москві й Києві

У ті самі дні війна розвивалася і за іншими напрямами. 12 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові атакували кілька газових об'єктів в Оренбурзькій області Росії. Того ж дня президент Росії Володимир Путін сказав, що Росія цього року розгорне нові ядерні ракети «Сармат».

13 травня Путін замінив губернаторів прикордонних Бєлгородської та Брянської областей. В'ячеслава Гладкова змінив армійський генерал Олександр Шуваєв, а Олександра Богомаза — колишній представник окупаційної влади Єгор Ковальчук. Заміни відбулися на тлі триваючих обстрілів прикордоння.

Що це показує

У підсумку ці події демонструють, як далекобійні удари впливають на політику не лише в країнах-учасницях війни. Для Росії наслідком стали кадрові перестановки в прикордонних регіонах, а для Латвії — урядова криза. Окремі ланцюжки цих подій фактично збіглися в часі: удари по території Росії, заява про нову ядерну зброю та відставка уряду країни НАТО відбулися протягом трьох днів, 12–14 травня 2026 року.


Пов'язані матеріали

Реклама
Реклама