Чому протести через звільнення Федорова тривали й 17 липня 2026 року

Чому звільнення одного міністра за два дні вивело людей на вулиці в різних містах? Станом на 17 липня 2026 року протести біля Офісу Президента в Києві тривали другий день поспіль, і їхні вимоги стосувалися не лише долі одного посадовця.

Послідовність рішень

У публікаціях того часу ланцюжок виглядав так. 15 липня президент Володимир Зеленський звільнив міністра оборони Михайла Федорова, що викликало протести в Україні. 16 липня акції відбулися в Києві та інших містах: люди виступали проти рішення замінити Федорова генерал-майором Євгенієм Хмарою. Того ж дня президент ініціював призначення Сергія Корецького прем’єр-міністром.

Вимоги вулиці

На другий день протестувальники біля Офісу Президента сформулювали два пункти: повернути Федорова на посаду міністра оборони та відправити у відставку Олександра Сирського з посади Головнокомандувача Збройних сил України. Таким чином, невдоволення стосувалося вже не тільки кадрової зміни у відомстві, а й керівництва армії.

Сигнал із війська

Важливою ознакою масштабу реакції стала відставка заступника командувача Повітряних сил Павла Єлізарова, який 16 липня залишив посаду на знак протесту проти усунення Федорова. Отже, незгода з рішенням проявилася не лише на вулицях, а й усередині силових структур.

Що показав цей день

Поєднання трьох елементів — масових акцій у кількох містах, публічної відставки військового керівника та одночасної ініціативи щодо нового прем’єр-міністра — зробило 17 липня 2026 року днем, коли кадрові рішення в оборонній сфері стали предметом відкритого публічного тиску. Вимоги протестувальників були конкретними й стосувалися двох посад: міністра оборони та Головнокомандувача.

Джерела того часу не свідчили про зміну рішення президента на цей день: протести тривали, а відповіді на вимоги не фіксувалося. Для аналізу важливо те, що політична дискусія вже вийшла за межі однієї відставки й охопила питання довіри до тих, хто визначає оборонну політику.