Матеріал № 100418 | Політика
Національний пантеон у Києві: що ухвалила Верховна Рада 1 липня 2026 року
Парламент підтримав створення пантеону для державних церемоній, перепоховань і меморіалів, але правила відбору та можливі кандидатури викликали суперечки.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Чому створення національного пантеону стало темою суперечок ще на етапі ухвалення рішення? 1 липня 2026 року український парламент схвалив створення в Києві національного пантеону. Він мав слугувати місцем для державних церемоній, перепоховань і меморіалів видатним постатям.
Де виникла суперечка
Саме питання про те, хто може потрапити до пантеону, виявилося найчутливішим. Як повідомлялося, правила відбору й імена потенційних кандидатів спричинили дискусію про історичну пам’ять. Окремою темою стали відносини з Польщею.
Що це означало для політики пам’яті
Рішення стосувалося не лише спорудження меморіального простору. Воно ставило перед державою практичне запитання: за якими критеріями визначати постаті, гідні почесного місця, і хто ухвалює таке рішення. Від відповіді залежало, наскільки спокійно суспільство та сусідні держави сприймуть перші кроки з реалізації проєкту.
Тло тих днів
Ухвалення відбулося на тлі війни. Наприкінці червня 2026 року, 26 червня, Україна здійснила найбільшу з початку війни дронову атаку на Росію: понад 660 безпілотників було спрямовано на кілька регіонів, зокрема Московську область. Тоді ж президент Володимир Зеленський заявив, що схвалив «40-денну кампанію», мета якої — змусити Росію припинити війну. 27 червня Служба безпеки України повідомила про удар по нафтоперекачувальній станції «Второво» у Владимирській області Росії в межах цієї кампанії.