Матеріал № 100453 | Політика
Що казали про удар по Старобільську та позицію Білорусі наприкінці травня 2026 року
Ретроспектива публічних заяв Росії, України та Білорусі навколо події в окупованій частині Луганщини й питання участі Мінська у війні.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Чи можна було за один день отримати дві зовсім різні версії того самого удару? 23 травня 2026 року саме така картина трималася навколо подій у Старобільську на окупованій Росією частині Луганської області, про які заявляли напередодні, 22 травня.
Версія Москви
Російський президент Володимир Путін 22 травня заявив, що удар дрона по гуртожитку та школі в Старобільську призвів до загибелі щонайменше шести людей, ще десятки зазнали поранень. Відповідальність за атаку він поклав на Україну.
Згодом, за даними, наведеними пізніше, Міністерство надзвичайних ситуацій Росії повідомило про 21 загиблого та 42 поранених. За цими відомостями, дрон уразив студентський гуртожиток і навчальні корпуси міста.
Відповідь Києва
Українські військові назвали заяви з російського боку маніпуляцією. За їхнім твердженням, ураженою цілью був підрозділ управління дронами в Старобільську. Таким чином, дві сторони по-різному описували, що саме сталося в місті.
Заява з Мінська
За день до цього, 21 травня, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна не вступатиме в нинішню війну. Він також сказав, що готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським.
Ці два повідомлення, з Луганщини та з Мінська, належали до одного інформаційного циклу наприкінці травня 2026 року. Вони стосувалися різних сюжетів: наслідків удару в окупованому місті та позиції сусідньої держави щодо війни.
Що було відомо на 23 травня
На цю дату публічно лунали дві суперечливі трактовки удару в Старобільську: російська, що акцентувала на цивільних жертвах, та українська, що вказувала на військову ціль. Щодо Білорусі прозвучали заява про невступ у війну та готовність до зустрічі з українським лідером.