Матеріал № 100521 | Політика
Що означало погодження «формули Штайнмаєра» для Києва
Розбір рішення України від 1 жовтня 2019 року щодо тексту, який пов’язує особливий статус частини Донбасу з виборами за українським законом.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Що саме погодила Україна 1 жовтня 2019 року і чому це рішення стало помітним політичним сигналом? Того дня президент України Володимир Зеленський у відповіді на лист Мартіна Сайдіка повідомив, що Україна погоджує текст «формули Штайнмаєра». Як повідомлялося, ця формула надає особливий статус «окремим територіям» Донбасу.
Суть формули
Згідно з повідомленнями того дня, формула передбачає надання особливого самоврядного статусу Донбасу та проведення виборів, які підтверджує ОБСЄ, відповідно до українського законодавства. Тобто в одному тексті поєднано два елементи: статус територій і порядок голосування за українськими правилами.
Контекст переговорного процесу
Рішення вписувалося в ширшу рамку врегулювання, яку узагальнено називають Мінськими угодами. До неї належать Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, меморандум від 19 вересня 2014 року та Комплекс заходів, узгоджений лідерами Німеччини, Франції, України та Росії 11–12 лютого 2015 року. Саме цей комплекс визначив кроки з імплементації угод, а формула стосувалася одного з них.
Що з цього випливає
Погодження тексту означало, що Київ підтвердив готовність рухатися за цією схемою в межах переговорного формату. Водночас у відповіді йшлося саме про погодження тексту формули, а не про завершення врегулювання: статус і вибори залишалися умовами, які мали бути реалізовані на практиці.
У той самий день у міжнародних новинах висвітлювали й іншу українську тему: особистий адвокат президента США Дональда Трампа Руді Джуліані найняв Джона Сейла, прокурора часів Вотергейтського скандалу, для представництва в розслідуванні щодо імпічменту. Ці події були окремими, але вони збіглися в часі й разом формували інформаційне тло навколо України 1 жовтня 2019 року.