Відставка Сіліні: як дрони змінили уряд у Латвії

Чому питання про українські дрони в небі Латвії обернулося відставкою уряду? 14 травня 2026 року прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня подала у відставку — за день після того, як втратила більшість у Сеймі. Причиною стало те, як її уряд діяв у ситуації з українськими дронами, що залітали в повітряний простір країни.

Що передувало

За поясненням до подій, у березні та травні 2026 року кілька українських або імовірно українських військових дронів потрапили в повітряний простір країн НАТО в Балтійському регіоні, зокрема держав Балтії та Фінляндії. Вони залітали з Росії під час далекобійних українських ударів по російських цілях. Такі інциденти відбувалися на тлі ширшої української кампанії проти російської нафтоекспортної інфраструктури, зокрема повторних ударів по портах Усть-Луга та Приморськ.

Регіональний контекст

У ті самі дні війна лишалася у центрі політичних рішень і в Росії. 12 травня 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські військові атакували кілька газових об’єктів в Оренбурзькій області Росії. Того ж дня російський президент Володимир Путін заявив, що Росія розгорне нові ядерні ракети «Сармат» упродовж цього року.

Наступного дня, 13 травня, Путін замінив губернаторів прикордонних Бєлгородської та Брянської областей. Вячеслава Гладкова змінив армійський генерал Олександр Шуваєв, а Олександра Богомаза — колишній окупаційний посадовець Єгор Ковальчук. Заміни відбулися на тлі триваючих транскордонних атак.

Що це показало

Відставка в Ризі стала внутрішньополітичним наслідком подій, пов’язаних із війною за межами Латвії. Втрата парламентської більшості 13 травня і відставка наступного дня засвідчили, що питання безпеки повітряного простору безпосередньо вплинуло на стабільність уряду.