Вибори, відставка й НАТО: що лунало довкола мирних переговорів

Чи може питання легітимності української влади стати предметом торгу в мирних переговорах? Саме таке враження складалося з заяв, що пролунали в дні перед 24 лютого 2025 року.

Вимога виборів

18 лютого 2025 року президент США Дональд Трамп закликав провести в Україні нові президентські вибори як частину мирної угоди з Росією. Наступного дня, 19 лютого, він назвав президента України Володимира Зеленського «диктатором», заявив, що той «погано впорався», і попередив, що країни в нього скоро не залишиться.

Паралельний канал з Москвою

У той самий день, 19 лютого, президент Росії Володимир Путін оцінив високорівневі переговори зі США в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, як «перший крок» до відновлення повноцінних дипломатичних відносин зі Сполученими Штатами. Таким чином, розмова про закінчення війни велася на тлі зближення Вашингтона й Москви та погіршення відносин між Вашингтоном і Києвом.

Відповідь Києва

23 лютого 2025 року Зеленський заявив, що готовий піти з посади президента в обмін на вступ України до НАТО в межах потенційної мирної угоди. Так питання виборів і персональної відповідальності глави держави поєдналося з питанням безпекових гарантій.

Правова рамка

Україна жила в умовах воєнного стану, затвердженого Верховною Радою, а під час нього проведення виборів заборонене. Тож вимога виборів впиралася в чинні обмеження. Пізніше, 9 грудня 2025 року, Зеленський оголосив про готовність до виборів і плани їх проведення, але на 24 лютого 2025 року цього кроку ще не було.

Що це означало

Заяви трьох сторін показали, що політичні питання — вибори, повноваження президента, членство в НАТО — вже обговорювалися поряд із питанням припинення війни. Готовність Зеленського залишити посаду в обмін на запрошення до НАТО стала відповіддю на публічний тиск із Вашингтона, а перспективи вирішення цих питань лишалися відкритими.