1 березня 2022 року: заявка до ЄС, переговори й суперечливі повідомлення з півночі

Що відбувалося 1 березня 2022 року на дипломатичному та політичному фронті війни? Того дня Європейський парламент формально прийняв заявку України на членство в Європейському Союзі. Президент Володимир Зеленський підписав цю заявку 28 лютого 2022 року.

Шлях до європейської сім'ї

У день підписання заявки президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС, назвала її однією з європейських країн і сказала, що Союз хоче бачити її в європейській сім'ї. Наступного дня рішення Європарламенту стало формальним кроком на цьому шляху.

Переговори й пошук посередників

У ніч на 28 лютого радник президента Михайло Подоляк повідомив, що розпочалися мирні переговори. Україна під час них вимагала припинення вогню. Того ж дня Офіс президента Франції повідомив: у телефонній розмові з Емманюелем Макроном Володимир Путін підтвердив готовність узяти зобов'язання припинити атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити основні дороги.

1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для досягнення припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Північний напрямок і безпека президента

Того ж дня старший представник сил територіальної оборони України повідомив, що підрозділи сухопутних військ Білорусі зайшли на північ Чернігівської області. В Офісі президента України заявили, що доказів цього немає. Раніше Білорусь стверджувала, що не направлятиме свої збройні сили до України.

Українська розвідка повідомила, що Збройні сили України зірвали замах на президента Зеленського: було знищено групу чеченських воєнізованих бійців, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Допомога та санкції

У ці дні союзники ухвалювали рішення щодо підтримки України. 28 лютого прем'єрка Швеції Магдалена Андерссон оголосила про відправлення в Україну військового спорядження, зокрема протитанкових гранатометів. Це означало відхід від доктрини не постачати зброю країнам, що перебувають в активному конфлікті.

Того ж дня українські льотчики почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. За заявою українського уряду, ЄС передавав 70 літаків: 28 МіГ-29 з Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кирил Петков заявив, що відхилив такий запит. Пізніше голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель уточнив, що передачі здійснювалися двосторонньо окремими державами-членами, а не самим ЄС.

1 березня прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот оголосив, що у середу внесе до парламенту в терміновому порядку законопроєкт, який дозволить Генеральній раді затвердити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав передбачати заморожування банківських активів 700 осіб і 50 компаній, пов'язаних, на думку ЄС, із вторгненням в Україну. Це був перший випадок в історії Андорри, коли санкції застосовували проти іншої держави.