Порядок Денний
Влада, рішення, державна політика | пʼятниця, 2 жовтня 2026 р.
Реклама

Матеріал № 102354 | Політика

Дипломатичний трек 7 березня 2022 року: посередники, обмеження й тиск

Що свідчили оголошення та заяви навколо 7 березня 2022 року про спроби домовитися, позиції союзників і рішення, ухвалені в Москві та Будапешті.

Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».

Чи справді навколо війни почав складатися дипломатичний трек? Станом на 7 березня 2022 року про це свідчили кілька подій, хоча їхні сигнали були суперечливими.

Перша зустріч на рівні міністрів

У цей день стало відомо, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть у четвер в Анкарі тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні кабінету міністрів від початку вторгнення.

Анкарська зустріч стала продовженням контактів попередніх днів. 6 березня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Володимира Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але попередив: затягування переговорів може звести зусилля нанівець. Він також вимагав, щоб Україна припинила бойові дії.

Посередники

У той самий час свою готовність посередничати заявляли й інші. 5 березня прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт зустрівся з Путіним у Москві; він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з російським президентом після початку вторгнення. 6 березня Беннетт сказав, що Ізраїль намагатиметься посередничати для досягнення припинення вогню, навіть якщо спроби не матимуть успіху. Того ж 5 березня міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв заявив про підтримку будь-яких зусиль із посередництва.

Ядерні станції та жорсткі умови

У телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 6 березня Путін сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції й відкрита до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

Проте риторика залишалася жорсткою. 5 березня Путін назвав західні санкції подібними до оголошення війни й попередив, що спроба запровадити бездумну зону над Україною — безпольотну зону — могла б призвести до катастрофічних наслідків для світу. Того ж дня він підписав указ, який дозволяв розраховуватися за суверенні й корпоративні борги перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії; перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.

На війні тривали удари. 6 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінниці повністю зруйновано після влучання восьми російських балістичних ракет.

Рішення Будапешта

7 березня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, що дозволяв розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї територією Угорщини до інших держав — членів НАТО. Водночас указ не передбачав транзиту зброї до України.

Що показав цей день

Підсумок 7 березня 2022 року — поєднання відкритих каналів і жорстких позицій. З одного боку, була анонсована зустріч міністрів, а кілька держав пропонували посередництво. З іншого — Путін поєднував готовність до діалогу з вимогами до України та застереженнями щодо санкцій і безпольотної зони, а рішення Угорщини показало межі підтримки: союзницькі гарантії в межах НАТО окремо від транзиту зброї до України.


Пов'язані матеріали

Реклама
Реклама