Матеріал № 101260 | Думки
Перемир’я в Донбасі: чому домовленість 26 липня 2020 року виявилася крихкою
Аналіз перших днів режиму припинення вогню на сході України, який почав діяти опівночі після домовленості уряду з бойовиками.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Чи може домовленість про припинення вогню бути міцною, якщо її порушують за лічені години? 29 липня 2020 року це запитання лишалося центральним для східної України, де конфлікт триває з 2014 року й забрав життя понад 14 000 людей.
Що було домовлено
26 липня 2020 року уряд України уклав угоду про припинення вогню зі збройними формуваннями на сході країни. Режим мав набути чинності опівночі. Для людей у прифронтовій зоні це означало перспективу тиші після років обстрілів.
Перші порушення
Уже 27 липня українські військові повідомили, що проросійські бойовики порушили перемир’я через кілька годин після його оголошення. За їхніми даними, по українських позиціях відкрили вогонь з протитанкових гранатометів і стрілецької зброї. Українські сили вогонь у відповідь не відкривали.
Ця деталь важлива для оцінки перших днів режиму тиші: українська сторона, за її власним повідомленням, трималася умов домовленості, попри обстріл.
Що це означало
Перші дні показали головну проблему будь-якого перемир’я: сама угода не гарантує її виконання, а перевірити дотримання на лінії зіткнення складно. Водночас відмова відповідати на вогонь свідчила про намагання зберегти режим тиші попри провокації.
У ті самі дні Україна була зайнята й іншою справою. 24 липня Бюро з розслідування та аналізу безпеки цивільної авіації (BEA) розшифрувало пошкоджені чорні скриньки літака PS 752, збитого під Тегераном 8 січня. За повідомленням МЗС України, стенограма підтвердила факт незаконного втручання в роботу літака.
Для державної політики ці дні показали два виміри безпеки: крихку тишу на сході та необхідність з’ясувати обставини авіаційної катастрофи. Підсумки перемир’я залежали від того, чи вдасться утримати режим тиші в наступні дні.