Матеріал № 101050 | Політика
Позиції сторін щодо війни та переговорів станом на 12 вересня 2024 року
Ретроспектива заяв Путіна й Зеленського та реакції Варшави на рішення Берліна про кордон.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Що саме казали політики 12 вересня 2024 року і як їхні заяви окреслювали межі можливих домовленостей? Два повідомлення цього дня стосувалися війни Росії проти України, ще одне, від 10 вересня, – відносин усередині Європейського Союзу.
Попередження Москви
Російський президент Володимир Путін заявив, що удари українських сил углиб російської території західною зброєю означатимуть формальну участь НАТО у війні проти Росії. Аргумент полягав у тому, що такі системи програмують військові НАТО, а це, за його словами, «пряме протистояння». Йшлося про військову допомогу Україні та відносини Росії з Альянсом.
Відповідь Києва на мирну ініціативу
Того самого дня президент України Володимир Зеленський різко розкритикував бразильсько-китайську мирну ініціативу. Він заявив, що обидві країни фактично стають на бік Росії, бо пропонують «деескалацію» через те, що російська армія залишає собі захоплені українські території, замість допомоги Україні в опорі вторгненню.
Суперечка в ЄС
За два дні до цього, 10 вересня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск засудив нові обмеження Німеччини на сухопутному кордоні. Він пов’язав їх з тим, що раніше Берлін не підтримував інші держави ЄС, які зазнали впливу нерегулярної міграції.
Разом ці заяви показують, що 12 вересня 2024 року Москва публічно пов’язувала використання західної зброї з питанням участі НАТО, а Київ відкидав мирні плани, які передбачали територіальні поступки.