Протести проти вторгнення: як 26 лютого 2022 року вулиці заговорили про Україну

Чому саме вулиці стали одним із головних майданчиків реакції на вторгнення? Станом на 26 лютого 2022 року відповідь можна побачити в хронології акцій, які за кілька днів охопили країни різних регіонів.

Заклик до європейців

25 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський звинуватив європейське керівництво у бездіяльності. За повідомленнями, він нагадав, що після Другої світової війни прозвучало «ніколи знову», але подібне повторюється, а відповідь, на його думку, недостатня. Він також закликав громадян країн Європейського Союзу вийти на протести та змусити уряди діяти рішучіше.

Уже того дня акції відбулися в різних місцях. У Кіркенесі в Норвегії спільний антивоєнний виступ провели українці, норвежці та росіяни; вони вимагали судити Володимира Путіна в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. У Сараєві, у Боснії і Герцеговині, люди зібралися, щоб висловити солідарність з Україною. В Единбурзі протестувальники другий день поспіль прийшли до російського консульства, виражаючи обурення війною.

Акції 26 лютого

У суботу, 26 лютого, географія розширилася. У Лондоні демонстранти зібралися біля російського посольства, жбурляли яйця в будівлю й вимагали від Путіна вивести війська з України. За два дні до того, 24 лютого, протестувальники збиралися на Даунінг-стріт, 10, щоб засудити вторгнення та закликати прем’єр-міністра Бориса Джонсона і Сполучене Королівство підтримати Україну.

У Сполучених Штатах люди вийшли в Канзас-Сіті, Солт-Лейк-Сіті, до Space Needle в Сіетлі та в інших містах, щоб підтримати Україну й закликати до миру. У чиказькому Грант-парку зібралося кілька учасників «конвою свободи» — далекобійників, які також висловили солідарність з Україною. У Тайбеї близько 200 демонстрантів вимагали припинити війну.

Навіть в Ірані, де поліція розігнала протестувальників, що скандували «Смерть Путіну» біля українського посольства в Тегерані, акція не минула без втручання влади.

Протести в Росії

Найбільшу ціну за публічну позицію платили в самій Росії. 24 лютого московська поліція затримала активістку Марину Літвінович після її закликів до антивоєнних демонстрацій по всій країні. За повідомленнями станом на 26 лютого, від початку вторгнення, яке розпочав президент Росії Володимир Путін, у різних містях Росії затримали близько 3000 учасників антивоєнних акцій.

Що показала ця хронологія

З наведених повідомлень видно кілька закономірностей. По-перше, акції були зосереджені біля символічних місць: посольств, консульств, урядових адрес і міських орієнтирів. По-друге, склад учасників був різним: від спільних виступів українців, норвежців і росіян до груп далекобійників у США. По-третє, реакція влади сильно різнилася: у Лондоні та Сполучених Штатах люди збиралися, а в Ірані поліція розганяла збір, у Росії ж затримання сягнули тисяч.

Заклики до судового переслідування лідера Росії, вимоги вивести війська та прохання до урядів підтримати Україну свідчили про те, що учасники акцій звертали свої вимоги передусім до політичних рішень, а не лише висловлювали емоції. Чи вплинули ці виступи на конкретні державні кроки, повідомлення того періоду не уточнювали, тож 26 лютого 2022 року вони лишалися насамперед сигналом суспільної солідарності з Україною та протесту проти війни.