Матеріал № 101790 | Думки
Різдвяне перемир'я 5 січня 2023: що означала одностороння пауза й відмова Києва
Ретроспектива дня, коли Москва оголосила двадцятичотиригодинну паузу, а Україна відмовилася відповідати взаємністю.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Чи була одностороння пауза, оголошена 5 січня 2023 року, спробою зупинити бої, чи радше сигналом для внутрішньої та зовнішньої аудиторії? Факти того дня дозволяють говорити про контекст, у якому ухвалювалося це рішення, і про те, чому Київ його не підтримав.
Що саме оголосили
За пропозицією Патріарха Московського Кирила президент Росії Володимир Путін оголосив одностороннє припинення вогню 6–7 січня у зв'язку з Різдвом за юліанським календарем. Як зазначено в описі подій, патріарх закликав обидві сторони до різдвяного перемир'я, а ввечері того ж дня Путін доручив міністру оборони РФ Сергію Шойгу оголосити тимчасове припинення вогню на всій лінії зіткнення. Воно мало тривати 36 годин: з 6 січня до півночі з 7 на 8 січня.
Україна відхилила пропозицію відповісти взаємним припиненням вогню, пославшись на відсутність довіри.
Тло: Макіївка і західна допомога
Перші дні 2023 року минули під враженням від удару по Макіївці на Донеччині. 3 січня російське Міністерство оборони збільшило кількість загиблих військовослужбовців від ракетного удару 31 грудня до 89. Відомство пояснило втрати тим, що солдати користувалися мобільними телефонами із системами відстеження. Пізніше в описах цієї події називали значно вищі цифри з української сторони: близько 400–500 загиблих. Але 5 січня таких оцінок ще не було в офіційному обігу, і йшлося саме про російські дані.
Того ж дня з'явилися й інші новини, що показують, у якій обстановці лунала пропозиція про паузу. Сполучені Штати та Німеччина домовилися передати Україні бойові машини піхоти Bradley і Marder. Німеччина також пообіцяла поставити українським військовим зенітний ракетний комплекс Patriot.
Що з цього випливає
Поєднання цих фактів дає підстави для обережних висновків, які не виходять за межі сказаного. По-перше, пауза була оголошена лише однією стороною, а підтримка з боку патріарха стала формальним приводом. По-друге, відмова Києва мотивувалася питанням довіри, а не релігійним календарем. По-третє, саме в день оголошення Захід погоджував нові поставки озброєння, тож розмова про паузу відбувалася паралельно з рішеннями про посилення української армії.
З погляду державної політики цей епізод показовий тим, що односторонні оголошення без домовленості з іншою стороною мають обмежену вагу: для їх реалізації потрібна взаємність, а вона за браком довіри була відсутня. Відповідь Києва зафіксувала саме цю позицію вже в день оголошення.