Матеріал № 101605 | Думки
Що означала заява про переговори щодо Криму 6 квітня 2023 року
Ретроспектива дня, коли заступник голови Андрій Сибіга окреслив умову для можливих переговорів про майбутнє Криму.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Чи готова Україна говорити про майбутнє Криму і за яких умов? Відповідь на це питання 6 квітня 2023 року дав заступник голови Андрій Сибіга. Він заявив, що Київ готовий вести переговори щодо півострова, якщо український контрнаступ досягне адміністративного кордону Криму.
Формула була конкретною: переговори пов'язувалися не з паузою у війні і не з поточною лінією фронту, а з результатом майбутнього контрнаступу. Саме досягнення адміністративного кордону Криму названо тією межею, після якої розмова про півострів стає можливою. Цю заяву віднесли до тем мирних переговорів у російсько-українській війні.
Тло трьох днів
Заява пролунала на тлі подій, що відбулися за попередні дні. 4 квітня 2023 року Фінляндія офіційно стала 31-м членом НАТО. Через це кордон альянсу з Росією збільшився на 1300 кілометрів.
Наступного дня, 5 квітня, президент України Володимир Зеленський здійснив офіційний візит до Польщі. Під час зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою він отримав Орден Білого Орла — найвищу нагороду цієї країни.
Що з цього випливає для політики
У цих трьох повідомленнях можна простежити окремі сюжети: розширення НАТО, дипломатичний візит до сусідньої держави та заява про умови переговорів. Самі повідомлення не пов'язують їх між собою, тому прямого зв'язку між ними ми не стверджуємо.
Водночас заява від 6 квітня залишається чітким орієнтиром того, як було сформульовано українську позицію щодо Криму: спершу результат контрнаступу, потім — розмова про майбутнє півострова. Про терміни, формат чи учасників можливих переговорів у цих повідомленнях не йшлося.