Що означала згода Києва на «формулу Штайнмаєра» напередодні 2 жовтня 2019

Що змінила для українського порядку денного заява від 1 жовтня 2019 року, і чому вже 2 жовтня 2019 року увагу привернули й інші сюжети, пов’язані з Україною? Розглянемо два рівні: мирне врегулювання на Донбасі та політичний скандал у Вашингтоні.

Донбас: згода на текст

У вівторок, 1 жовтня 2019 року, президент України Володимир Зеленський відповів на лист Мартіна Сайдіка: Україна погоджує текст «формули Штайнмаєра». За цією формулою «окремі території» Донбасу отримують особливий статус. Як повідомлялося, формула передбачає особливий статус самоврядування Донбасу та вибори, які проводяться за українським законом і підтверджуються ОБСЄ.

Це рішення вписувалося в логіку Мінських домовленостей. Мінський протокол від 5 вересня 2014 року став першою угодою про тимчасове перемир’я, а Комплекс заходів, узгоджений 11–12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України та Росії в «нормандському форматі», визначив кроки з імплементації угод.

Вашингтон: українська розмова в центрі розслідування

У ті самі дні тривав американський скандал навколо телефонної розмови президента США Дональда Трампа з Зеленським. 1 жовтня 2019 року особистий адвокат Трампа Руді Джуліані найняв Джона Сейла, колишнього прокурора у справі «Вотергейт», для представництва в межах розслідування з імпічменту.

У середу, 2 жовтня 2019 року, офіс конгресмена Адама Шиффа повідомив: інформатор, який подав скаргу на Трампа через цю розмову, до подання зверталася по пораду до Постійного спеціального комітету Палати представників з питань розвідки. Водночас у офісі заперечили, що бачили саму скаргу наперед.

Що з цього випливає

Два сюжети розвивалися паралельно: Київ оприлюднив готовність рухатися за узгодженим текстом щодо статусу Донбасу, а американське розслідування, що стосувалося розмови з українським президентом, набирало юридичних і процедурних обертів. Підсумки цих процесів належали до подальших подій і 2 жовтня 2019 року ще не були відомі.