Матеріал № 101310 | Думки
Що показав 31 жовтня 2024 року про ціну міжнародної мовчанки
Ретроспектива дня, коли Київ говорив про «нульову реакцію» партнерів на північнокорейських військових, а росіяни просувалися на сході.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Яку ціну має відсутність реакції на нові учасники війни? Відповідь на це питання визначала публічну розмову 31 жовтня 2024 року: президент України Володимир Зеленський різко засудив Сполучені Штати та європейські країни за «нульову» реакцію на розгортання Росією північнокорейських солдатів проти України. Цитувати його слова дослівно не варто, але зміст звинувачення був чітким: партнери, на його думку, не відповіли на появу нового іноземного учасника бойових дій.
Тло: наступ на сході
Ця заява пролунала на тлі подій попередніх днів. 29 жовтня Росія оголосила про захоплення міст Селидове та Гірник у Донецькій області. За відкритими даними, російські війська просувалися найшвидше щонайменше за рік, а водночас з'являлися ознаки участі північнокорейців у війні. Тобто дискусія про іноземну участь була пов'язана не лише з політичною символікою, а й з ситуацією на фронті.
Східний театр воєнних дій охоплює схід України, і саме там у ті дні концентрувалися повідомлення про російські просування. Широкомасштабне вторгнення тривало з 24 лютого 2022 року, а міжнародна участь у війні давно була частиною її контексту.
Ціна для цивільних
У той самий день, 31 жовтня 2024 року, російська керована авіаційна бомба влучила в житловий будинок у Харкові. За повідомленням міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, загинули троє людей, ще 35 дістали поранення. Ці дані нагадували, що розмова про реакцію партнерів стосувалася не абстрактних дипломатичних формулювань, а щоденних наслідків війни для людей.
Ескалація з різних боків
У ті дні з'явилося й повідомлення про інший епізод. 29 жовтня очільник Чечні Рамзан Кадиров пообіцяв жорстку відповідь Україні після удару дрона по університету спецпризначення в Гудермесі. Повідомлялося, що це перша відома атака дрона Збройних сил України в Чечні.
Що з цього випливає
Заява Зеленського 31 жовтня 2024 року була спробою перевести увагу на політичний вимір подій: на появу північнокорейських військових і на очікування від союзників. Факти того дня не дають підстав стверджувати, які саме кроки мали б ухвалити США чи європейські держави. Зате вони окреслюють тло такого запиту: російські заяви про нові захоплені міста, швидший темп просування та смертельний удар по Харкову.
У ретроспективі цей день показує, як у публічній площині поєднувалися три сюжети: іноземна участь у війні, ситуація на східному фронті та втрати серед цивільних. Саме їхнє поєднання робило питання про реакцію партнерів гострим для Києва.