Що принесло 13 вересня 2023: удари по Севастополю й суперечка про український зерновий експорт

Що об’єднує удари по Севастополю, дрони над Енергодаром і заяву польського прем’єра про зерно? 13 вересня 2023 року ці сюжети з’явилися в новинах одночасно, і разом вони показали, що війна впливала і на фронт, і на економічні відносини Києва з союзниками.

Севастополь

Росія повідомила, що внаслідок українських ракетних ударів по Севастополю постраждали щонайменше 24 людини, а два катери зазнали пошкоджень. Україна заявила про знищення російського десантного корабля «Мінськ», підводного човна Б-237 та патрульного катера класу КС-701 із складу Чорноморського флоту.

Пізніше, у серпні 2024 року, Б-237 «Ростов-на-Дону» був ліквідований Збройними силами України внаслідок удару по бухті в тимчасово окупованому Севастополі. Отже, цей підводний човен фігурував у новинах двічі, і другий випадок належить уже до пізніших подій.

Енергодар

Глава «Росатому» Олексій Ліхачов заявив, що Україна завдала дронового удару по Енергодару поблизу Запорізької АЕС, а всі шість дронів було знищено. Це твердження російської сторони.

Зерно

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав Європейський Союз продовжити embargo на імпорт українських кукурудзи, пшениці, соняшнику та ріпаку. Це була вимога подовжити обмеження, а не нове рішення: саме питання вже стояло на порядку денному.

Для української політики того дня важливі були дві речі. Перша: військові успіхи, про які заявляли в Києві, не знімали торговельних суперечок із сусідами. Друга: вимога Варшави стосувалася чотирьох культур, тобто охоплювала значну частину українського аграрного експорту.

У підсумку 13 вересня 2023 року зафіксував дві паралельні лінії: бойові дії в Криму та навколо Запорізької АЕС і дипломатичний тиск щодо зерна. Остаточні рішення щодо ембарго в наданих повідомленнях того дня не фігурували.