Що принесло 15 березня 2022 року: санкції, резолюція Сенату і голоси проти війни

Що відбувалося навколо війни 15 березня 2022 року поза полями боїв — у залах законодавців, портах і студіях? Саме цього дня міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну набула кількох відчутних форм, тоді як на місцях події розгорталися драматично.

Рішення Вашингтона і Барселони

15 березня 2022 року Сенат США одностайно ухвалив двопартійну резолюцію, яка визнавала президента Росії Володимира Путіна військовим злочинцем. Документ також закликав Міжнародний кримінальний суд розслідувати його дії.

Того ж дня в іспанській Барселоні поліція арештувала в порту суперяхту, що належить російському олігарху Сергію Чемезову. Підставою стали санкції, запроваджені проти нього Європейським Союзом.

Протести: від Лондона до московської студії

У попередні дні тема санкцій і протестів теж була помітною. 14 березня антивоєнні активісти захопили в Лондоні особняк Олега Дерипаски; пізніше чотирьох протестувальників, яких бачили на балконі, заарештували. Того ж дня російська журналістка державного телебачення Марина Овсянникова перервала прямий ефір «Першого каналу», піднявши плакат із написом «Ні війні» та закликом не вірити пропаганді. Її швидко затримали.

За день до того, 13 березня, у Росії затримали близько 250 учасників антивоєнних акцій.

Те, що відбувалося в Україні

На тлі політичних рішень у світі війна тривала. 15 березня російські війська захопили регіональну лікарню інтенсивної терапії в Маріуполі та взяли в заручники близько 400 людей. Місцева влада підтвердила, що пошкоджена лікарня перебуває під контролем російських військ.

За два дні до того, 13 березня, в Ірпені на Київщині російські військові застрелили Брента Ренода — кінематографіста і фотожурналіста, колись пов’язаного з The New York Times. Його колегу, також громадянина США, поранили й евакуювали до лікарні.

У підсумку 15 березня 2022 року поєднав у собі політичні й юридичні сигнали з-за кордону та жорстку реальність облоги Маріуполя.