Матеріал № 102194 | Політика
Що принесло 28 квітня 2022 у політиці: санкції, торгівля й тиск
Ретроспектива подій навколо війни в Україні: від торговельних пільг ЄС до взаємних санкцій Росії та Британії.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Чим запам'ятався 28 квітня 2022 року в політиці? Тоді тривали повідомлення про події, що сталися за попередні дні, і вони показували, як війна в Україні впливала на дипломатію, торгівлю та безпеку в регіоні.
Торговельна підтримка від ЄС
Європейська комісія 27 квітня запропонувала на один рік скасувати всі мита на українську продукцію, яка не охоплена Угодою про асоціацію між ЄС та Україною. Одночасно пропонувалося полегшити умови торгівлі іншими товарами. Тимчасове призупинення мит мали ще схвалити Європейський парламент і держави-члени.
Санкції та риторика
Росія запровадила санкції проти 287 членів Палати громад Великої Британії у відповідь на санкції щодо депутатів Державної думи. Серед тих, кого це стосувалося, були високопосадовці уряду та спікер палати сер Ліндсі Гойл. Віцепрем'єр-міністр Британії Домінік Рааб заявив, що погрози Росії щодо Британії є незаконними й лише посилюють статус «ізгоя» режиму Володимира Путіна.
Раніше, 26 квітня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що зброя, яку постачають Україні, стане законною ціллю російських військових. За його словами, склади на заході України вже зазнавали ударів. Він також стверджував, що НАТО фактично веде війну проти Росії через посередника.
Дипломатія та регіональна безпека
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш 26 квітня відвідав Москву для зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним. Перед переговорами він закликав до припинення вогню.
Того ж дня у Молдові на екстрене засідання зібралася Вища рада безпеки після нападів у придністровському регіоні. Президентка Мая Санду заявила, що атаки мали на меті дестабілізувати ситуацію, а армія підвищить бойову готовність і посилить патрулювання кордону з Придністров'ям.
Особиста позиція з Росії
У ці дні стало відомо й про рішення віцепрезидента «Газпромбанку» Ігоря Волобуєва залишити посаду та виїхати з Росії на знак незгоди з війною. Він повідомив, що планує долучитися до київської територіальної оборони, і пояснив, що, будучи українцем за національністю та уродженцем Охтирки, не міг більше спостерігати збоку.