Матеріал № 102351 | Політика
Що принесло 3 березня 2022 року для переговорів і дипломатії війни
Другий раунд переговорів, заклик до зустрічі з Путіним і жорстка заява Лаврова: дипломатичний зріз одного дня повномасштабної війни.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Чи могли переговори зупинити війну? Саме з цим питанням минуло 3 березня 2022 року: того дня президент України Володимир Зеленський заявив, що розпочався другий раунд переговорів між Україною та Росією.
Той самий день Зеленський закликав до особистої зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, щоб покласти край війні.
Московська позиція виглядала інакше. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що війна проти України триватиме «до кінця», і звинуватив Зеленського в тому, що той допускає суспільство, де «процвітає нацизм». Водночас Лавров сказав, що Росія не планує ядерної війни.
Що передувало
Дипломатичні контакти розгорталися в попередні дні. 1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для припинення вогню. Китайський міністр закордонних справ Ван І у відповідь заявив, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати в питанні перемирʼя. Китай також висловив жаль через конфлікт.
Того ж дня Європейський парламент формально прийняв заявку України на членство в ЄС. Прем’єр-міністр Андорри Хав’єр Еспот оголосив про термінову парламентську процедуру для ухвалення рамок економічних санкцій проти Росії: вони мали заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, повʼязаних, на думку ЄС, з вторгненням. Для Андорри це був перший випадок санкцій проти іноземної держави.
Тло подій на місці
На фронті та навколо нього тривали повідомлення про загрози й інциденти. За даними української розвідки, 1 березня ЗСУ зірвали замах на Зеленського, знищивши групу чеченських воєнізованих бійців, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва. Того ж дня високопосадовець українських сил територіальної оборони повідомив про вступ підрозділів білоруських сухопутних військ на північ Чернігівщини, проте офіс президента України заявив, що доказів цього немає. Раніше Білорусь стверджувала, що не надсилатиме свої збройні сили в Україну.
3 березня біля порту Одеси в Чорному морі після вибуху затонуло естонське вантажне судно MV Helt. За повідомленням влади, усіх шістьох членів екіпажу врятували. Міністерка закордонних справ Естонії Ева-Марія Ліймец заявила, що інцидент розслідуватимуть.
Закликав до протестів і російський опозиціонер Олексій Навальний: 2 березня він закликав до нових антивоєнних акцій у Росії та світі, а також до протестів проти Путіна.