Матеріал № 102333 | Політика
Що відбувалося на дипломатичному фронті 26 лютого 2022 року
Аналіз того, як у третю добу вторгнення переплелися заяви про переговори, нові накази про наступ і міжнародний тиск.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Що означали заяви про переговори, коли водночас лунали накази розширити наступ? Саме з цього питання варто дивитися на 26 лютого 2022 року — третій день після початку російського вторгнення в Україну.
Переговори й наступ одночасно
У попередні дні сигнали щодо діалогу були суперечливими. 25 лютого 2022 року радник президента України Михайло Подоляк повідомив, що Україна готова до переговорів з Росією про нейтральний статус заради припинення вогню; час і місце мали бути оголошені. Того ж дня президент Росії Володимир Путін повідомив лідеру Китаю Сі Цзіньпіну, що Росія готова до переговорів з Україною. Водночас Путін закликав Збройні сили України «взяти владу у свої руки» та повалити уряд, який назвав «бандою наркоманів і неонацистів».
У підсумку 26 лютого 2022 року Путін, оголосивши мирні переговори «мертвими», видав накази розширити наступ. Заяви про готовність до діалогу й накази щодо воєнних дій існували паралельно.
Київ і питання присутності президента
У той самий день президент України Володимир Зеленський опублікував відео, на якому перебуває в столиці, Києві. Це сталося на тлі чуток, що він залишив країну. Напередодні, 25 лютого 2022 року, він звинуватив європейське керівництво в «бездіяльності» та закликав громадян країн Євросоюзу протестувати, щоб змусити уряди діяти рішучіше. Також він просив прем’єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета виступити посередником у переговорах України з Росією.
Міжнародні реакції
Міжнародна дипломатія працювала в кількох напрямах. 26 лютого 2022 року президент Франції Емманюель Макрон у телефонній розмові закликав президента Білорусі Олександра Лукашенка вимагати виведення російських військ з України. Лукашенко, за повідомленнями, назвав чутки про можливу наявність у Білорусі ядерної зброї «фейковими новинами». Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що Туреччина докладає зусиль для негайного припинення вогню між Україною та Росією.
За день до того міністр закордонних справ Китаю Ван І закликав Росію поважати «територіальний суверенітет» України та припинити жертви серед цивільних через відновлення переговорів. Того ж 25 лютого 2022 року Європейський Союз заморозив усі активи Путіна й міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова в ЄС.
Протести всередині Росії
Уже 26 лютого 2022 року повідомлялося, що від початку вторгнення в Росії затримали близько 3000 учасників антивоєнних протестів.
Що показує цей день
У фактах за 25–26 лютого 2022 року видно кілька паралельних ліній: військові рішення Москви, готовність Києва обговорювати припинення вогню, посередницькі пропозиції та заяви Туреччини, Китаю й Франції, а також санкційні кроки ЄС. Кожна сторона прагнула впливати на перебіг подій власними інструментами: наказами, зверненнями, телефонними розмовами або заморожуванням активів. Одночасно ці заяви не збігалися за змістом: Москва розширювала наступ, а Київ і низка іноземних лідерів говорили про припинення вогню та відновлення переговорів.