Що відбувалося навколо України 2 березня 2022 року: дипломатія, санкції та євроінтеграція

Що визначало політичний порядок денний навколо України на 2 березня 2022 року? Відповідь лежить у подіях останніх днів: Київ одночасно діяв на кількох напрямах — європейському, переговорному та оборонному. Ці напрями й розглядаємо нижче.

Європейський вибір

У ніч проти кінця лютого політичний вектор було окреслено документально. 28 лютого 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС, назвала її однією з «нас» і висловила бажання бачити країну в європейській сім'ї.

Наступного дня, 1 березня 2022 року, Європейський парламент формально прийняв заявку України на вступ до ЄС. Отже, за два дні заявка пройшла шлях від підписання до формального прийняття в одній з інституцій Союзу.

Переговори та посередництво

Паралельно розгорталася дипломатія. 28 лютого радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк оголосив, що розпочалися мирні переговори, і Україна під час них закликала до припинення вогню. Того ж дня, за повідомленням офісу президента Франції Еммануеля Макрона, під час телефонної розмови президент Росії підтвердив готовність узяти зобов'язання припинити напади на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити головні дороги.

1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії й Україні дійти згоди та посередничати в досягненні перемир'я. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Санкції та підтримка

Міжнародний тиск на Росію розширювався й за межами великих держав. 1 березня прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот оголосив, що в середу внесе до парламенту в терміновому порядку законодавчу базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, які Європейський Союз пов'язує з вторгненням. Для Андорри це був перший випадок застосування санкцій щодо іноземної держави.

У військовому вимірі 28 лютого український уряд повідомив, що країни ЄС передають українським ВПС 70 винищувачів, зокрема 28 МіГ-29 з Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Українські пілоти почали прибувати до Польщі, щоб прийняти літаки. Прем'єр-міністр Болгарії Кирил Петков заявив, що відхилив таке прохання. Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель згодом уточнив, що передавання здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Союз.

Безпека та суперечливі повідомлення

1 березня з'явилися й повідомлення про безпеку керівництва країни. За даними української розвідки, Збройні сили України зірвали замах на Зеленського, знищивши групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадировці, яка 26 лютого намагалася потрапити до Києва.

Тоді ж високопосадовець територіальної оборони України повідомив, що підрозділи Сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України заявив, що доказів цього немає. Раніше Білорусь казала, що не направлятиме свої збройні сили в Україну.

Голос із Росії

2 березня 2022 року російський опозиціонер Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних протестів у Росії та світі, а також до акцій проти президента Росії Володимира Путіна.

Що це означало

Картина 2 березня складалася з кількох паралельних процесів: формальне просування євроінтеграційної заявки, переговорні контакти без оголошених результатів, нарощування санкційного тиску й військової допомоги, а також суперечливі повідомлення про діяльність на північному кордоні. Жоден із цих напрямів на той день не мав завершення, і кожен залежав від рішень різних акторів.