Що вирішувалося 28 лютого 2022 року: переговори, заявка до ЄС і межі допомоги

Які рішення ухвалили 28 лютого 2022 року і що вони означали для України? Цей день поєднав дипломатію, політичні заяви про європейську перспективу та суперечливі сигнали щодо військової допомоги.

Заявка на членство

Президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна має згодом вступити до ЄС, назвала її однією з «нас» і висловила бажання бачити її в європейській родині.

Переговори під час війни

Радник президента України Михайло Подоляк оголосив, що мирні переговори розпочалися в межах зусиль із припинення війни. Українська сторона під час них вимагала припинення вогню. Напередодні, 27 лютого, речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив про прибуття російської делегації до Гомеля в Білорусі. Зеленський відхилив Білорусь як місце зустрічі, адже ця країна не є нейтральною стороною конфлікту. Згодом сторони погодилися провести переговори на українсько-білоруському кордоні поблизу річки Прип’ять, а українська делегація їхала туди через Польщу з міркувань безпеки.

Паралельно тривали контакти на вищому рівні. В адміністрації президента Франції Емманюеля Макрона повідомили, що під час телефонної розмови Путін підтвердив готовність узяти зобов’язання припинити атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити основні дороги.

Межі підтримки

Зеленський закликав президента США Джо Байдена та НАТО запровадити над Україною безпілотну для польотів зону. Проте речниця Білого дому Джен Псакі, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявили, що НАТО і США таку зону виключають.

Натомість з’явилися інші форми допомоги. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон оголосила, що країна надішле Україні військове спорядження, зокрема протитанкові гранатомети. Так Швеція відійшла від доктрини не постачати зброю державам, які беруть участь у збройному конфлікті.

Українські пілоти почали прибувати до Польщі, щоб перейняти винищувачі, передані країнами ЄС. Український уряд заявив, що ЄС передає 70 винищувачів: 28 МіГ-29 від Польщі, 12 від Словаччини, 16 від Болгарії та 14 Су-25 від Болгарії. Прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков повідомив, що відхилив таке прохання. Згодом очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель уточнив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Союз.

Тиск на Росію та ескалаційні сигнали

Путін наказав заборонити переказ за кордон твердої валюти, зокрема доларів і євро, включно з обслуговуванням іноземного боргу. Чи це означає дефолт, залишалося неясним. Ще 27 лютого він наказав привести в підвищену готовність ядерні сили Росії у відповідь на, як він вважав, «агресивні заяви» членів НАТО. Того ж дня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу застосував військове застереження Конвенції Монтре та обмежив рух військових суден, чиї бази не розташовані на чорноморському узбережжі.

Підсумок дня

Перший день переговорів не дав результату, який зафіксували б того дня: Україна вимагала припинення вогню, а Франція повідомляла лише про готовність Путіна взяти обмежені зобов’язання. Водночас політичний вектор Києва щодо ЄС було оформлено підписаною заявкою, а союзники окреслили, що готові давати, а що ні: зброю та спорядження — так, закриття неба — ні.