Матеріал № 102232 | Політика
Що вирішували союзники України напередодні й 8 квітня 2022 року
Ретроспектива: від американських законів про торгівлю та ленд-ліз до словацького С-300 і чеських танків.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Які рішення ухвалювали партнери України в ті дні, коли з'являлися нові свідчення про загиблих на Київщині? Станом на 8 квітня 2022 року картина складалася з військової допомоги, санкційного тиску та юридичних кроків проти російського керівництва.
Зброя: Словаччина і Чехія
У цей день, за словами прем'єр-міністра Словаччини Едуарда Геґера, Словаччина передавала Україні зенітно-ракетний комплекс С-300, а Чехія відправляла танки та бойові машини піхоти. Він пов'язав це з одним із головних прохань президента Зеленського — допомогти країні захиститися від російської бомбардувальної кампанії.
Вашингтон: ленд-ліз і торгівля
За два дні до того, 6 квітня 2022 року, Сенат США одноголосно ухвалив закон, що уповноважує президента Байдена використовувати програму ленд-лізу, яку востаннє застосовували у Другій світовій війні, щоб прискорити доставку військової техніки в Україну.
Наступного дня, 7 квітня, Палата представників проголосувала 420 голосами проти 3 за законопроєкт про призупинення нормальних торговельних відносин із Росією та Білоруссю. Сенат підтримав його 100 голосами проти 0, після чого документ мав іти на підпис президентові Байдену.
Правова оцінка воєнних злочинів
7 квітня колишня федеральна міністерка юстиції Німеччини Забіне Лойтгойзер-Шнарренбергер і колишній міністр внутрішніх справ Герхарт Баум подали до федеральної прокуратури Німеччини заяву. У ній вони звинуватили президента Росії Володимира Путіна, усіх 32 членів Ради безпеки Росії та військовослужбовців збройних сил у воєнних злочинах в Україні.
Заяви про переговори
6 квітня Росія заявила, що припинить вторгнення, якщо Зеленський погодиться на умови, обговорені на переговорах, зокрема на юридичну гарантію нечленства України в НАТО через зміну конституції. Москва також повідомила, що призупинила операції в Києві як «жест доброї волі» задля підтримки мирних перемовин. 7 квітня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ має бути залучений до переговорів про завершення війни.
Свідчення з Київщини
У виступі 8 квітня Зеленський заявив, що ситуація в Бородянці «набагато гірша», з «ще більшою кількістю жертв», ніж у Бучі. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова повідомила, що влада знайшла 650 загиблих.
Що поєднувало ці кроки
Усі ці рішення стосувалися різних напрямів: поставок озброєння, економічного тиску, правового переслідування й дипломатичних заяв. Водночас звістки з Київщини супроводжувалися конкретними передачами техніки з Словаччини та Чехії, а також законодавчими кроками США, ухваленими одностайно або майже одностайно.