Матеріал № 102374 | Політика
Що вирішили в Будапешті та Анкарі 7 березня 2022 року
Ретроспектива дня, коли Угорщина визначила межі допомоги союзникам, а Росія й Україна отримали дату першої міністерської зустрічі.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Чи могла дипломатія просунутися в розпал війни? 7 березня 2022 року з'явилися два сигнали: рішення Угорщини щодо військ і зброї та оголошення про зустріч міністрів закордонних справ Росії й України в Анкарі.
Рішення Орбана
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав декрет, який дозволяв розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї її територією до інших держав-членів Альянсу. Водночас декрет не передбачав перевезення зброї територією Угорщини до України.
Зустріч в Анкарі
Того ж дня повідомили, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі. Її призначили на четвер. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні кабінетів міністрів від початку вторгнення.
Що передувало
У попередні дні тема переговорів і припинення вогню звучала в різних столицях. 5 березня прем'єр-міністр Ізраїлю Нафтолі Беннет зустрівся в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним. Він став першим світовим лідером, який особисто побачився з Путіним після початку вторгнення. 6 березня Беннет заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати в досягненні припинення вогню, навіть якщо спроби не матимуть успіху.
У той самий день президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Путіна оголосити припинення вогню. Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: затягування переговорів може звести зусилля нанівець. Він також вимагав від України припинити бойові дії. Ще раніше, 5 березня, міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв заявив про підтримку будь-яких зусиль із посередництва.
У розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 6 березня Путін сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції, і висловив готовність до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Жорсткіші заяви
Параллельно лунали й різкі сигнали. 5 березня Путін заявив, що західні санкції схожі на оголошення війни, а спроба запровадити бездіяльну для польотів зону над Україною призвела б до катастрофічних наслідків для світу. Того дня він також підписав указ, що дозволяв розраховуватися за державними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» рублями за курсом Центрального банку Росії. Перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.
У ніч на 6 березня, за словами президента України Володимира Зеленського, вісім російських балістичних ракет повністю зруйнували міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області.
Тож 7 березня 2022 року дипломатичні кроки відбувалися на тлі продовження ударів і жорстких заяв: з одного боку — запланована зустріч в Анкарі, з іншого — обмеження, які Будапешт поставив для транзиту зброї до України.