Вето у Радбезі ООН: що сталося 29 березня 2024 року із санкціями щодо КНДР

Що означає для світової безпеки рішення, яке не потрапляє на перші шпальти, але змінює правила гри? 29 березня 2024 року Росія наклала вето на продовження моніторингу санкцій Організації Об’єднаних Націй щодо північнокорейської ядерної програми.

Один голос проти механізму

У повідомленнях того дня ішлося про простий за формою, але вагомий крок: Росія заблокувала рішення, яке дозволило б і далі стежити за дотриманням санкцій проти програми ядерної зброї КНДР. Саме так цей епізод описували в підбірці подій навколо відносин Північної Кореї та Росії.

У цьому сюжеті поєдналися два напрями: питання зброї масового ураження і двосторонні зв’язки Москви та Пхеньяна. Тому вето розглядали в контексті того, як розвиваються відносини двох держав.

Тло: війна не вщухала

У ті самі дні війна Росії проти України тривала. Станом на 24 березня 2024 року Росія завдала масованих ударів по Києву та Львову із застосуванням гіперзвукових ракет «Кинджал» і дронів. Було пошкоджено наземну інфраструктуру головного газосховища України. Того ж дня російська крилата ракета порушила повітряний простір НАТО над Польщею, і Польща підняла у повітря авіацію.

За день до того, 23 березня 2024 року, українська авіація завдала серії ударів по Криму; у Севастополі повідомляли про вибухи. Російські посадовці заявляли, що над півостровом збили щонайменше десять ракет і що поранено щонайменше двох цивільних. Того ж дня російські військові оголосили про захоплення міста Іванівське в Донецькій області.

Що лишилося від того дня

На цьому фоні вето в Радбезі стало ще одним рішенням, ухваленим Москвою у питанні, яке стосується санкційного контролю над КНДР. Для читача, який вивчає тогочасну державну політику, цей епізод показує: міжнародні механізми нагляду залежать від згоди постійних членів Ради, а один голос може зупинити їхню роботу.