Матеріал № 101317 | Політика
Відставка Сіліня: як дрони над Латвією зламали урядову більшість
Ретроспектива подій 14 травня 2026 року, коли прем’єрка Латвії пішла у відставку після втрати парламентської підтримки.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Що змусило главу уряду держави НАТО піти у відставку через інциденти з дронами? Саме таким було питання 14 травня 2026 року, коли прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня оголосила про відставку. Днем раніше вона втратила більшість у Сеймі через те, як уряд діяв щодо українських дронів у повітряному просторі країни.
Що передувало
У березні та травні 2026 року кілька українських або імовірно українських військових дронів залетіли в повітряний простір країн Балтії та Фінляндії з боку Росії. Як пізніше описували ці події, інциденти припали на ширшу українську кампанію проти російської нафтової експортної інфраструктури, зокрема повторні удари по портах Усть-Луга і Приморськ.
Для Латвії це стало внутрішньополітичним випробуванням: питання безпеки повітряного простору перетворилося на питання довіри до уряду. Втрата більшості в Сеймі 13 травня та відставка наступного дня показали, наскільки швидко така криза може зруйнувати коаліційну підтримку.
Тло війни
У ці самі дні війна дедалі виразніше виходила за межі українського фронту. 12 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що військові атакували кілька газових об’єктів в Оренбурзькій області Росії. Того ж дня президент Росії Володимир Путін повідомив, що Росія цього року розгорне нові ядерні ракети «Сармат».
13 травня Путін замінив губернаторів прикордонних Бєлгородської та Брянської областей. В.Гладкова змінив армійський генерал Олександр Шуваєв, а О.Богомаза — колишній чиновник окупаційної адміністрації Єгор Ковальчук. Заміни відбулися на тлі безперервних обстрілів із-за кордону.
Що це означало
Кадрові рішення в Москві та відставка в Ризі мали різну природу, проте їх поєднувала одна обставина: наслідки далекобійних ударів вимагали політичних рішень від урядів. У Росії це була зміна керівників прикордонних регіонів, у Латвії — втрата прем’єркою парламентської більшості та відставка.
Перегляд подій 14 травня 2026 року показує, що інциденти з безпілотниками вплинули не лише на військову, а й на парламентську політику країни НАТО.