Матеріал № 101993 | Думки
Як держави реагували на війну 10–11 серпня 2022 року
Рішення Естонії, Латвії та Узбекистану показали, як політичні кроки поза Україною пов’язувалися з війною.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».
Які рішення ухвалювали уряди й парламенти поза Україною, поки на її території тривали обстріли? Станом на 12 серпня 2022 року картина за попередні два дні складалася з дипломатичних і правових кроків та нових воєнних подій.
Політичні кроки
11 серпня 2022 року Естонія і Латвія офіційно вийшли з формату співпраці Китаю та країн Центральної і Східної Європи. Причиною були напруження у відносинах із Китаєм через його стан із правами людини та підтримку війни Росії проти України.
У той самий день парламент Латвії оголосив Росію державою — спонсором тероризму через її вторгнення в Україну. Це був правовий крок, ухвалений саме як відповідь на агресію.
Ще раніше, 10 серпня, посольство Узбекистану в Росії застерегло громадян не вступати до лав російських військ, що воюють в Україні. За повідомленням посольства, після повернення до Узбекистану таких людей чекала б кримінальна відповідальність за найманство.
Воєнний контекст
У ті ж дні війна продовжувала вражати цивільні об’єкти. 10 серпня російський ракетний удар по Нікопольському району Дніпропетровської області вбив щонайменше 13 цивільних і поранив 11.
11 серпня щонайменше десять снарядів влучили в Запорізьку атомну електростанцію. Росія й Україна звинувачували одна одну в обстрілі. Пошкоджень зазнали адміністративна будівля та пожежна станція станції.
Що з цього випливає
Ці події показують, що наслідки війни виходили за межі поля бою. Одні держави змінювали участь у міжнародних форматах і визначали правовий статус Росії, інші попереджали власних громадян про кримінальні ризики. Водночас удари по Нікопольському району та Запорізькій АЕС нагадували про ціну війни для цивільних людей і критичної інфраструктури.