Які сигнали подав Кремль 5 березня 2022 року: санкції, переговори й борги в рублях

Що саме Москва повідомила світові 5 березня 2022 року, коли йшов десятий день повномасштабного вторгнення? Публічні заяви й рішення того дня та попередніх діб показують поєднання жорсткої риторики, економічних заходів і обережних дипломатичних контактів.

Риторика щодо санкцій і закритого неба

Російський президент Володимир Путін заявив, що західні санкції проти Росії схожі на оголошення війни. Він також попередив, що будь-яка спроба запровадити над Україною бесполітну зону могла б мати катастрофічні наслідки для всього світу. Того ж дня він назвав цифру: за його словами, на Донбасі з 2014 року загинули 13–14 тисяч людей.

Попереднього дня, 4 березня 2022 року, президент України Володимир Зеленський засудив НАТО за відмову підтримати його заклик закрити небо над країною. За його словами, усі, хто загине відтепер, загинуть і через слабкість та роз’єднаність Альянсу. Позиції сторін щодо закритого неба, отже, були протилежними.

Економічні та правові рішення

У день, якому присвячено цей матеріал, Путін підписав указ, що дозволяє розраховуватися за суверенними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях, а не в іноземній валюті, за курсом Центрального банку Росії. Перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.

За day раніше, 4 березня 2022 року, він підписав зміни до Кримінального кодексу Росії. Поширення «неправдивих відомостей» про російських військових і збройні сили каралося позбавленням волі на 10–15 років, можливим додатковим штрафом від 700 тисяч до 1,5 мільйона рублів і примусовими роботами до трьох років. Менші покарання, також із можливим ув’язненням, передбачені за дві інші дії, зокрема заклики до антиросійських санкцій. Законопроєкт раніше одностайно ухвалила Державна дума.

Дипломатичні контакти

4 березня Путін заявив, що Росія відкрита до мирних переговорів з Україною, але водночас закликав Київ виконати російські вимоги. Напередодні, 3 березня, Зеленський повідомив про початок другого раунду переговорів між Україною та Росією і закликав до особистої зустрічі з Путіним, щоб закінчити війну.

5 березня прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет зустрівся з Путіним у Москві, щоб обговорити вторгнення та можливе припинення вогню. Він був першим світовим лідером, який зустрівся з Путіним особисто після початку вторгнення. Того ж дня міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв заявив, що підтримує будь-які зусилля з посередництва для припинення вогню між Росією й Україною.

Що показує цей набір подій

У межах одного дня російський президент поєднав попередження Заходу, фінансовий захід у відповідь на санкції та готовність говорити про мир, але на умовах Москви. Паралельно країни, що не були безпосередніми учасниками війни, пропонували посередництво. Раніше 4 березня голова Чеченської Республіки Рамзан Кадиров закликав Путіна дозволити військам захопити великі міста України — така заява теж прозвучала в ті дні.

Крім того, 4 березня Зеленський звернувся до учасників антивоєнних протестів у містах Європи.