Матеріал № 102358 | Політика
Заявка на вступ до ЄС і дипломатичний тиск: політичний вимір 1 березня 2022 року
Ретроспектива політичних рішень, які поєднали європейську перспективу України, санкції та пошук перемовин у перші дні вторгнення.
Опубліковано: . Автор: Редакція «Порядок».

Що змінилося в політичній площині війни 1 березня 2022 року? Військові новини тоді йшли поруч із рішеннями, які мали довший горизонт: питання членства України в Європейському Союзі, санкційна політика партнерів і спроби домовитися про припинення вогню.
Європейський вибір
У цей день Європейський парламент формально прийняв заявку України на вступ до ЄС. Попереднього дня, 28 лютого, президент України Володимир Зеленський підписав таку заявку. Тоді ж президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна має згодом вступити до ЄС, що ця країна — одна з європейців і що її хочуть бачити в європейській сім'ї. Отже, політичний сигнал було подано послідовно, у межах двох днів.
Санкції та підтримка
Прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот 1 березня оголосив, що у середу внесе до парламенту в терміновому порядку законопроєкт, який дозволить Генеральній раді ухвалити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Вони передбачали заморожування банківських активів 700 осіб і 50 компаній, які ЄС пов'язує з вторгненням. Для Андорри це був перший випадок застосування санкцій проти іншої країни.
Попереднього дня прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон повідомила, що країна надішле Україні військове обладнання, зокрема протитанкові комплекси, відступивши від доктрини не постачати зброю державам, які беруть участь у збройному конфлікті. Українська влада також заявляла про передачу літаків країнами ЄС; верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель пізніше уточнив, що такі передачі здійснювали окремі держави-члени на двосторонній основі, а не сам Союз. Прем'єр-міністр Болгарії Кіріл Петков заявив, що відхилив відповідний запит.
Переговори і посередництво
Радник президента Михайло Подоляк 28 лютого повідомив, що мирні переговори розпочалися, а Україна під час них вимагала припинення вогню. Наступного дня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом щодо перемир'я. Китайський міністр закордонних справ Ван І відповів, що Китай готовий сприяти досягненню домовленості між Росією і Україною та посередництву в питанні припинення вогню. Офіс президента Франції Еммануеля Макрона 28 лютого повідомив, що Путін у розмові підтвердив готовність узяти зобов'язання щодо припинення атак на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечення основних доріг.
Безпекові повідомлення
У цей день з'явилися й суперечливі заяви. Високопосадовець територіальної оборони України повідомив про вхід підрозділів сухопутних військ Білорусі на північ Чернігівської області, проте в офісі президента зазначили, що доказів цього немає. Раніше Білорусь заявляла, що не направлятиме свої збройні сили в Україну. Крім того, за даними української розвідки, Збройні сили України зірвали замах на Зеленського, знищивши групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.
Загалом 1 березня 2022 року політичні рішення стосувалися не лише поточних бойових дій: європейська інтеграція, санкції та дипломатичні контакти формували ширшу рамку, в якій діяла українська влада.