Південний і Північний: чому київські мости мають бути в центрі уваги

Скільки разів має влучити дрон в один і той самий міст, щоб це перестало сприйматися як рядок у зведенні? 2 жовтня російський дрон уразив Південний міст у Києві — вчетверте за дві доби. Уже 3 жовтня столичний міський голова повідомив, що російські сили завдали удару по Північному мосту.

Два мости, кілька днів, одна логіка. Ми звикли говорити про удари по інфраструктурі передусім як про удари по енергетиці. Але переправи через Дніпро в столиці — така сама частина системи, на якій тримається щоденне життя міста. Коли повторні удари припадають на одну й ту саму споруду, це вже не випадковість, яку можна списати на хаос війни.

Злочин, а не побічний ефект

Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни є воєнним злочином, скоєним російськими військовими. Низка аналітиків пояснює такі удари бажанням змусити Україну до переговорів із Кремлем на умовах, вигідних для Росії. Саме тому важливо не дозволити цим ударам стати буденністю. Кожен такий епізод має бути зафіксований і названий своїм ім'ям — як частина ширшої кампанії, а не як окремий інцидент.

На нашу думку, держава й місто мають говорити з мешканцями про мости так само відкрито, як говорять про світло й тепло: що відомо про наслідки, які є альтернативи, як поводитися під час тривог. Люди, які щодня перетинають Дніпро, заслуговують на ясність, а не на здогадки.

Не лише наша проблема

Того ж 3 жовтня латвійці обирали 100 депутатів Сейму — на тлі почастішання порушень повітряного простору та гібридної війни в межах російсько-української війни. Це нагадування, що тиск, який Київ відчуває у вигляді дронів над мостами, сусіди відчувають в інших формах.

Захист інфраструктури — це не технічне питання для вузького кола фахівців. Це питання довіри між владою та громадянами. Повторні удари по Південному та Північному мостах — привід поставити його на порядок денний уже зараз.