Порядок Денний
Влада, рішення, державна політика | середа, 14 жовтня 2026 р.
Реклама

Матеріал № 102192 | Думки

Ретроспектива · події 27 квітня 2022 р.

Що означала ескалація риторики навколо британської зброї 27 квітня 2022 року

Погрози Москви, заява Лондона про цілі війни і торгова пропозиція Брюсселя показали, як по-різному країни окреслювали межі своєї участі.

Автор: Редакція «Порядок».

Ілюстрація: Що означала ескалація риторики навколо британської зброї 27 квітня 2022 року

Чому саме 27 квітня 2022 року заяви про британську зброю та удари по території Росії набули такої ваги? Відповідь можна знайти в послідовності подій, що склалася за два дні.

Від заяви до погрози

26 квітня 2022 року Міністр збройних сил Великої Британії Джеймс Гіпі заявив, що Україна може вражати цілі в Росії британською зброєю, і назвав це цілком легітимним способом зірвати напади на Україну. Того ж дня Міністерство оборони Росії звинуватило Британію в «провокуванні» України на атаки та пообіцяло «пропорційну відповідь».

27 квітня речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія може вражати військові цілі на території країн НАТО, які постачають зброю «київському режиму», і додала, що Британія, наскільки вона розуміє, належить до таких країн. Віцепрем’єр-міністр Британії Домінік Рааб назвав російські погрози незаконними та зазначив, що вони лише посилюють статус «ізгоя» для режиму Путіна.

Цілі війни та санкційна відповідь

Того ж дня глава британської дипломатії Ліз Truss заявила, що російські сили мають бути витіснені з «усієї України», зокрема з територій, захоплених вісім років тому. Бі-бі-сі назвала це найчіткішою заявою Британії про її цілі у війні. Росія тим часом запровадила санкції проти 287 членів Палати громад, серед яких старші міністри та спікер сер Ліндсі Гойл; Москва пояснила це відповіддю на санкції проти членів Державної думи.

Фронт і тил

Росія повідомила про удари по 59 українських об’єктах зі зброєю за ніч, зокрема по складу в Запорізькій області, де зберігали зброю зі США та Європи. Водночас Росія заявила про збиття українського безпілотника над Курською областю, а в Бєлгородській області повідомляли про кілька вибухів і пожежу на складі боєприпасів. Київ назвав вибухи в Росії «відплатою» та «кармою» за вторгнення. Українська авіація, як повідомлялося, ракетою вразила телевежу в Херсоні, на деякий час вимкнувши російське телемовлення в окупованій області.

Економічний і політичний вимір

Європейська комісія запропонувала на рік скасувати всі мита на українську продукцію, яку не охоплює Угода про асоціацію між ЄС та Україною, і полегшити умови торгівлі іншими товарами. Тимчасове скасування мають схвалити Європарламент і держави-члени. Росія оголосила про вихід із Всесвітньої туристичної організації напередодні голосування про призупинення її членства в цій спеціалізованій установі ООН. Віцепрезидент «Газпромбанку» Ігор Волобуєв залишив посаду й виїхав із Росії на знак незгоди з війною; він планував долучитися до київської територіальної оборони.

Що з цього випливає

У цей день публічні заяви сторін стосувалися меж допустимого: де можуть бути удари, хто несе за них відповідальність і якою має бути кінцева мета. Лондон говорив про повернення всієї території, Москва — про можливі удари по країнах-постачальниках зброї. Брюссель водночас діяв у торговій площині, пропонуючи конкретний механізм підтримки українського експорту.


Пов'язані матеріали

Реклама
Реклама